Як протидіяти територіальним диспропорціям

Тетяна КондратюкЛистопад 14, 2007

Урядовий кур'єр, 14 листопада 2007 року

Поза сумнівом, сучасний розвиток Житомирщини неможливий без уваги інвесторів до галузей, що обіцяють серйозну віддачу. Для краю це традиційно - добувна, обробна, машинобудівна промисловість.

Слід також зазначити, що особливу цінність становлять інвестиції з іноземним капіталом, адже вони, як правило, реалізуються в інноваційних сферах, сприяють експорту технологій, приносять із собою нову культуру виробництва, спосіб ведення справ. Відносини, що започатковуються в такий спосіб, стають прикладом для інших підприємств. Така практика важлива і з огляду на входження України у простір світового ринку та майбутній вступ до ЄС.

Нині на виробництвах Житомирської області задіяні підприємства з польским, данським, італійським, кіпрським, швейцарським, французьким, російським, китайським капіталом. Тільки цього року відбулося зростання прямих іноземних інвестицій майже на 22 млн доларів США. А загальні обсяги іноземного капіталу досягли 145 млн доларів США.

Зрозуміло, передував цій статистиці активний переговорний процес обласної влади. Зокрема, з представниками міжнародної корпорації ДРАКА (виробництво силових кабелів), німецьких компаній «НОМАНІТ» (виробництво MDF-плит) та TTS Global Logistic Globe Elbster, HWF (вирощування та переробка ріпаку), ТОВ КСЕЛЛА (виробництво аероблоків та пінобетону), польської компанії Crowley Infrastructure Development Group (виробництво гранітного щебеню), австрійської компанії «Грайнер Пекеджінг ГмбХ» (будівництво заводу пакувальної продукції), ізраїльської «Гаргур Фінгер Джойнт» (реалізація проектів у будівництві, житлово-комунальному господарстві, розвитку інфраструктури), французької деревообробної компанії Gascognewood (виробництво паркету та вагонки).

Залучення таких різнопланових інвестицій, на нашу думку, допоможе області виконати завдання, що визначені пріоритетними в Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року. Серед них - реструктуризація та диверсифікація промислового виробництва, забезпечення розвитку високотехнологічного наукоємного виробництва, розвиток машинобудівної промисловості, розвиток високотехнологічного агропромислового виробництва, і, звичайно, ліквідація того лиха, що впало на Житомирщину, - наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Безперечно, успіхів в інвестиційному розвитку краю було б складніше досягти без сприяння центральних органів влади. Передусім слід відзначити дієвість Генеральної угоди про партнерство та співпрацю щодо розробки та впровадження середньострокової стратегії сталого розвитку населених пунктів Житомирської області, розраховану до 31 грудня 2010 року, яку область уклала з Міністерством економіки і Центром муніципального менеджменту «Хабітат» у липні 2007 року. Завдяки цьому документу вдається значно оперативніше узгоджувати всі питання розвитку краю та ефективніше залучати інвестиції.

Сьогодні в нашому інвестиційному портфелі 65 проектів. А нещодавно Центром було підписано угоду з групою англійських банків, якою відкрито кредитну лінію для фінансування проектів Житомирської області на суму 50 млн євро.

Та є ще одна справа, просунутись у якій без підтримки центральної влади доволі складно. Йдеться про розвиток районів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Майже 40 відсотків території Житомирщини знаходиться в забрудненій зоні, яка, зрозуміло, значно програє в конкурентноспроможності будь-кому. Водночас житомиряни, що проживають тут, потребують всіх соціальних гарантій, в тому числі і робочих місць.

Вихід з цього становища, на нашу думку, в державній підтримці як бюджетній, так і через створення сприятливого інвестиційного клімату. Йдеться про відновлення спеціального режиму інвестиційної діяльності, який існував з 1999 до 2005 року на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області. Тоді тут працювали 23 інвестиційних проекти загальною кошторисною вартістю 38,6 млн доларів США. Їхнє впровадження стало доволі ефективним механізмом протидії територіальним диспропорціям.

Однак через скасування пільг ряд підприємств призупинили впровадження інвестиційних проектів, що призвело до втрати значної кількості високих технологій, нових робочих місць, бюджетних надходжень та затримки економічного розвитку північних районів області. Сьогодні на радіаційно забруднених територіях впроваджується десять інвестиційних проектів, на реалізацію яких залучено 26,4 млн інвестиційних доларів.

Реалізація цих проектів дала змогу створити нові та зберегти понад 1500 робочих місць. Не викликає сумніву, що належна організація діяльності ТПР на деяких теренах Житомирщини, як, власне, і на депресивних територіях інших областей, цілком здатна дати їм нове дихання та економічну перспективу. Унікальність українського Полісся варта того, щоб про нього подбали, і державний менеджмент у цьому питанні має, на наше переконання, зважати на особливості краю.

Варто завважити також, що залучення інвестицій та їхня успішна робота нерозривно пов'язані з логістичним сегментом. Що потрібно інвестору? Як правило, ділянка з усіма комунікаціями або можливостями для їх підведення. Застарілість, невідповідність потенційним обсягам виробництва або й загалом відсутність належної інфраструктури нерідко гальмує інтерес інвесторів до тих чи тих проектів. Тож нині надзвичайно доречно використати потенціал, що відкривається у зв'язку із підготовкою до проведення в Україні фіналу Євро-2012 в розбудові, зокрема, транспортної інфраструктури.

Не менш важливою справою державного рівня та ваги є розвиток фінансових ринків. Тоді місцеві бізнеси значно активніше використовуватимуть такі інвестиційні інструменти, як іпотека, лізинг, концесії.

Насамкінець варто наголосити, що, попри складнощі, Житомирщині вдалося сформувати стійкий інвестиційний інтерес до потенціалу краю. Тепер наше завдання - зберегти позитивну динаміку приросту інвестицій та домогтися їх соціального ефекту.