Дія

Травень 11, 2008СЛОВО ДО МАТЕРІВ

Березень 31, 2008Тетяна Кондратюк: «В особі "Пласту" ми бачимо надійних союзників у...

Березень 19, 2008ВІТАЄМО! З нагоди 9-річчя від дня заснування вітаємо Національну раду...

Діяльність / Акції
Назад   

Березень 7, 2007День громадських організацій м. Києва під девізом "Київ - столиця світу і розуміння"

В сучасному розвиненому суспільстві жінка розглядає себе не як пасивний матеріал, об'єкт чоловічого впливу, чоловічої політичної культури, а як політичний суб'єкт, здатний творити політичну культуру спільно з чоловіком і вдосконалювати останню. Політична культура повинна сприяти реалізації жінки в складній політичній сфері, куди її довгий час не допускали як рівноправну. Подолання монополії чоловіків на право керувати, а власне, розпоряджатися соціальним життям замінюється входженням жінки у мирну політику й творенням культури світу за рівної участі жінок та чоловіків - ось суспільна перспектива XXI віку.

Прихід жінки в політику , в систему влади спричинив появу нової форми гендерного співробітництва. Воно має велике значення для світу й націй і полягає у виведенні сфери політики й демократії у таку, що сповнена загальнолюдського, чоловічо-жіночого змісту.

Віками жінка намагається відстояти свої права та бореться за суспільну рівність. Однак, доступ жінок до політичної та економічної влади є далеко не пропорційним до їхньої кількості, потреб та суспільного внеску. Участь жінок у процесі прийняття рішень відстає від участі чоловіків на всіх рівнях: від колективного (в парламентах, на засіданні правлінь у спілках, тощо) до індивідуального (на робочих місцях, між подружжям); від місць, де жінки "недопредставлені", до тих, де жінки є більшістю, але їх точка зору має менше значення. Така картина спостерігається й досі, за винятком кількох скандинавських країн.

Які проблеми стоять перед жінками зараз, обговорили учасники Міжнародної конференції "Жінка і політика: проблеми і перспективи". У її роботі взяли участь представниці 7 країн центральної та східної Європи: Грузії, Вірменії, Росії, України, Литви, Польщі, Чехії. Учасниці ознайомилися з роботою харківської обласної та районних адміністрацій, місцевих рад, про роботу яких розповідали жінки, що працюють у місцевих органах виконавчої влади та місцевого самоврядування. Звичайно, обмінялися інформацією про стан речей у своїх країнах та поділились досвідом роботи.

Гості з Литви підготували цікавий матеріал про законодавче забезпечення прав статей у Литві. Виявляється, перший закон, що стосується прав жінок та забезпечує їм рівні з чоловіками права на отримання майна у спадок, був затверджений ще п'ятсот років тому! При такому ставленні не дивно, що становище жінки в прибалтійських країнах значно краще, ніж в інших країнах пострадянського табору. Цей приклад наштовхнув мене на думку щодо послідовності роботи над законодавством. Головний фактор незалежності - економічне забезпечення. Зовсім по-іншому тоді сприймаються питання дискримінації чи навпаки - конституційно задекларованої рівності статей. Звичайно, це не вирішує абсолютно всіх проблем, однак питання забезпечення прав та викорінення дискримінації щодо жінок знаходиться на якісно іншому рівні.

Якщо Прибалтика вселила надію, то виступ подруг із Польщі швидше засмутив. Століттями встановлювані релігійні догмати католицизму чітко визначають роль і місце жінки в суспільстві. Це - мати, домогосподарка, робоча сила. Слухняна і безголоса. Ставлення до жінки навіть у нашій країні на щабель (а то й на два) краще, ніж у Польщі. І вимірюється воно не кількістю жінок у Парламенті чи Сеймі. До сьогодні полькам заборонено робити аборти. Проблеми, проблеми, проблеми... Жіночих громадських організацій досить багато. В основному вони провадять просвітницьку роботу, підготовку та підтримку жінок-лідерів. До речі, пані Ельжибет з Варшави розповідала про роботу школи жіночого громадсько-політичного лідерства, яка принципово схожа на школу "ПоДія", що працює при Всеукраїнському жіночому народно-демократичному об'єднанні "Дія".

Росія біля десяти років працює над урегулюванням стосунків чоловіків та жінок у суспільстві. В країні діє дуже багато жіночих громадських організацій, працює Московський центр гендерних досліджень, що проводить гендерну експертизу російського законодавства. Однак запровадження закону про гендерну рівність у Росії також іде з перемінним успіхом. Після чергового розгляду проекту, одне з вирішальних питань, що мало законодавчо закріпити запровадження системи квот для жінок, було вилучено з проекту. Сьогодні росіянки ставлять питання про те, щоб цей закон, навіть куций, все ж ухвалити. Необхідно зробити хоч перший крок на шляху законодавчого забезпечення гендерної рівності.

Абсолютно інша ситуація в Азербайджані та Грузії. Життя за умов майже невпинних військових, за політичної нестабільності в регіоні, накладає відповідний відбиток на розвиток політичної сфери. Жінки мають дуже важливу проблему - забезпечення миру в регіоні. Питання кількості в представницьких органах на другому місці. Припинити війну. Забезпечити мир та стабільність для своїх дітей. Це головне.

Генеральний секретар Четвертої всесвітньої конференції з питань жінок Гертруда Монгелла зауважила: "Проблеми жінок в різних країнах відрізняються лише більшою чи меншою мірою дискримінації." І навіть зараз у 2002 році всі ми відзначили актуальність цих слів.

Крім обговорення проблем, жінки мали нагоду поспілкуватися і визначити плани на майбутнє. В рамках конференції пройшло 6 круглих столів:

  • Шляхи висування жінок на посади до державних, політичних та законодавчих органів влади.
  • Розробка шляхів забезпечення законодавством рівного представництва чоловіків та жінок у всіх органах влади.
  • Розробка шляхів забезпечення засобів масової інформації важливими та об'єктивними даними щодо проблем жіноцтва .
  • Шляхи взаємодії громадських організацій щодо питань підтримки жінок-кандидатів на виборчі посади.
  • Забезпечення активності жінок та молоді на виборах.
  • Формування позитивного образу: жінка-політик.

Всі учасниці відзначили необхідність консолідації діяльності громадських організацій щодо залучення жінок до громадсько-політичного життя суспільства. Ми повинні боротися за кожен жіночий голос в органах керування, ми повинні боротися за кожен голос жінок на виборах і за кожен голос на підтримку жінок.

Людський вимір при прийнятті рішень - це головна відмінність жінок від чоловіків у політиці. Про це слід не забувати.

На закінчення учасниці підписали Меморандум щодо створення коаліції неурядових жіночих організацій - учасниць Міжнародної Жіночої конференції "Жінка і політика: проблеми та перспективи", у якій зазначається:

Ми, учасниці конференції, обговоривши актуальність поставленої проблеми, а також враховуючи дійову та істотну роль жіночих організацій України, Центральної та Східної Європи, яку вони сьогодні відіграють в соціальному партнерстві, прийшли до висновку, що створення Коаліції неурядових жіночих організацій дозволить підвищити статус жінок шляхом обміну інформацією та спільними діями.

Коаліція покликана сприяти:

  • обміну інформацією щодо участі жінок регіонів України, країн Центральної та Східної Європи у політиці;
  • становленню та розвитку стосунків між представницями різних жіночих організацій, чия діяльність допомагає політичній активності жінок та залученню їх до активної участі у наступних виборах;
  • розширенню та впровадженню результатів конференції шляхом поповнення web-сторінки у Інтернеті з метою обміну досвідом та результатами своєї діяльності.

Хочеться висловити щиру подяку за гідну організацію роботи конференції Харківському міському жіночому фонду. Голова Фонду Лілія Антонівна Кім, - яка очолює також і Харківську обласну організацію Всеукраїнського жіночого народно-демократичного об'єднання "Дія", -розповіла, що за підтримки обласної організації "Дії" до Рад різних рівнів на Виборах - 2002 балотується 152 жінки. Сама Лілія Антонівна є кандидатом до Харківської обласної ради.
Бажаємо всім нашим подругам підтримки виборців і переконливої перемоги!

Ганна Свіцельська